В ОГП відкрили музей прокуратури

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова повідомила про відкриття нової експозиції в холі Офісу Генпрокурора, «щоб кожен, хто творить сучасну історію захисту закону і порядку, міг познайомитись із літописом нашої інституції».

Про це вона заявила на своїй сторінці у Facebook.

 

"Найстаріші експонати в музеї – мундир Слобідсько-Українського губернського прокурора зразка 1811 року, оригінальний штамп прокуратури Ровенської області 1945 року, формений одяг слідчого прокуратури Ізюмського району Григорія Веприцького з нагородами Великої вітчизняної війни та органів прокуратури Харківської області.

Один із найцінніших експонатів – робочий стіл Романа Руденка, який був головним обвинувачем від СРСР у Нюрнберзькому процесі.

На стендах, що відображають історію прокуратури, зібрано історичні документи, в тому числі, перші документи прокуратури незалежної України, пам'ятки, світлини від часів Козацької України" - йдеться у повідомленні.

У свою чергу колишній Голова УІНП (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович відреагував на відкриття цього музею та його експонати:

"Чекістські джерела натхнення для пані Ірини Венедіктової. Роман Руденко (той самий чий стіл найважливіший експонат) – на посаді прокурора Донецької (Сталінської) області, заступника прокурора УРСР, прокурора УРСР та Генерального Прокурора СРСР, брав безпосередню участь у масових політичних репресіях населення. Зокрема, у часи Великого терору 1937-38 Руденко був членом Трійки НКВС по Донецькій області." - написав В'ятрович у Фейсбук

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище