Біля могили агента НКВД Миколи Кузнєцова у Львові виявили підкоп

Ймовірно, йдеться про спробу викрадення останків одного з найвідоміших радянських агентів.

Невідомі зробили підкоп могили радянського агента НКВД Миколи Кузнєцова на Пагорбі слави у Львові. Це виявив ввечері 31 грудня перехожий, на місці працювала поліція, а також представники різних силових відомств, повідомляє Захід.net.

 

Підкоп виявили у клумбі позаду пам'ятника на могилі Кузнєцова, яма зверху була прикрита дошкою. Мета підкопу наразі незрозуміла, але, ймовірно, йде мова про спробу викрасти останки радянського агента або ж про підготовку до підриву могили.

На місце виїжджали поліцейські, але надати детальнішу інформацію пообіцяли 2 січня. Станом на ранок 1 січня підкоп засипаний, слідів втручання майже не помітно.


Нагадуємо, Микола Кузнецов – радянський диверсант-розвідник, агент НКВД, який загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району. Посмертно йому присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Ексгумацію останків спецагента НКВД провели в 1959 році. У 1960 році їх перепоховали на Пагорбі слави у Львові.

Родичі Кузнєцова з Росії хочуть перепоховати агента НКВД у Єкатеринбургу. Але 7 лютого 2020 року виконавчий комітет Львівської міської ради не погодив передачу останків агента НКВС Миколи Кузнєцова його родичам у Росію.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.