Львів не віддасть Росії прах розвідника Кузнєцова, "поки наші хлопці в полоні"

Влада Львова відмовилася розглядати питання про перепоховання праху розвідника, героя СРСР Миколи Кузнєцова – доки "Російська Федерація не верне наших полонених".

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

З проханням перепоховати Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у російському Єкатеринбурзі звернулася племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова.

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, питання про перепоховання винесли на розгляд міськради "на виконання рішення адміністративного суду, звернення Брюханової Маргарити Миколаївни — племінниці Кузнєцова та враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій".

"Я розумію, що є рішення суду і ми зобов'язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики", - заявив мер Львова Андрій Садовий, якого цитує пресслужба Львівської міськради.

Він також наголосив: "Ми всі розуміємо, що триває війна, є російська агресія. Коли ми отримуємо листи від Росії щодо перепоховання праху, то я би хотів, щоб ми мали чітку державну позицію".

"Поки наші хлопці перебувають в полоні, я вважаю, що ми не маємо морального права це питання розглядати", - каже пан Садовий.

Розгляд рішення відклали, допоки не отримають відповіді з цього приводу від СБУ та МЗС.


Хто такий Кузнєцов?

Микола Кузнєцов – відомий радянський розвідник, агент НКВД та Герой Радянського союзу.

Він загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.

Кузнєцов відомий своєю підпільною діяльністю у Рівному, де він під час війни вбив та вчинив кілька замахів на заступників керівника адміністрації Рейхкомісаріату Еріха Коха.

Микола Кузнєцов підпадає під дію закону про декомунізацію.

Микола Кузнєцов
Микола Кузнєцов

На сайті УІНП є роз'яснення, що він був агентом ОҐПУ та НКВД у 1930-1938 роках. Учасник колективізації та придушення рухів опору.

Окрім замахів на представників німецької окупаційної адміністрації, він "здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників".

На його честь у Рівненській області було назване місто Кузнєцовськ, де розташовується Рівненська атомна станція. Під час декомунізації йому повернули назву Вараш.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".