У Ґданську зняли україномовний фільм про жінок «Солідарності». ВІДЕО

У рамках проєкту «Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать» Інституту міської культури міста Ґданськ знято два краєзнавчі фільми, зокрема, про легендарну діячку «Солідарності» етнічну українку Анну Валентинович.

Про це повідомляє Polskie radio.

 
Анна Валентинович

Як зазначається, у проєкті взяли участь 30 осіб.

Зауважується, що Інститут міської культури міста Ґданськ популяризує знання про спадщину незалежної профспілки "Солідарність". У рамках проєкту "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" було проведено безкоштовні курси для україномовних та російськомовних мешканців міста.

"На цих курсах учасники вчилися проводити екскурсію Ґданським суднобудівним заводом, де народилася профспілка "Солідарність". Черговим етапом курсів було проведення екскурсій українською та російською мовами по Ґданську", - розповіла речниця Інституту міської культури Марта Банька.

Вона додала: "Оскільки через обмеження епідемії коронавірусу, проведення традиційних екскурсій містом було досить ускладнене, ми вирішили зняти два фільми, які є пропозицією віртуальної екскурсії містом. У цих відео ми хотіли розповісти україно- та російськомовним мешканцям Ґданська про жінок-працівничок Ґданської судноверфі — Анну Валентинович та Аліну Пєньковську".

Кожен фільм триває 10 хвилин.

Проєкт "Metropolitanka – witamy/ласкаво просимо/добро пожаловать" отримав дофінансування Міністерства культури та національної спадщини Польщі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.