У Китаї знайшли нефритову цикаду 3600-річної давнини

Археологи знайшли в Центральному Китаї нефритовий виріб у формі цикади, вік якого перевищує 3600 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Сіньхуа.

Дослідники зробили це відкриття в ході розкопок одного з поховань на ділянці палаців городища Ерлітоу, яке розташоване на території міста Яньші провінції Хенань.

Як вважають багато вчених, городище Ерлітоу, що є еталоном для виділення однойменної археологічної культури, було столицею династії Ся, яка правила, за однією з популярних версій, з 2070 по 1600 рр. до н.е.

Знахідка, довжина якої 4 см, була поміщена в центр могили.

У далекі часи люди, можливо, пов'язували метаморфози комах із якоюсь таємничою силою, і тому цикада з каменю була призначена для спілкування з богами, вважає науковець.

Крім нефритової "цикади", кераміки та лакових виробів, археологи також знайшли в цьому похованні безліч прикрас із бірюзи.

Раніше в похованні було виявлено 70-сантиметрового дракона, зробленого з 2000 бірюзових прикрас, який є найбільш раннім із відомих свідчень про дракона-тотема китайської нації.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.