In memoriam. Помер учений-орієнталіст Ігор Черніков

9 січня 2021 року пішов із життя Ігор Федорович Черніков – відомий український учений-орієнталіст, дослідник історії Туреччини, українсько-турецьких зв'язків, історії міжнародних відносин.

Про це повідомляє Інститут історії України НАН України.

 

Ігор Федорович зробив вагомий внесок у відродження сходознавчих студій в Україні наприкінці 1950-х – на початку 1960-х рр.

Після закінчення факультету міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка пройшов шлях від учителя київських середніх загальноосвітніх шкіл, де викладав всесвітню історію англійською мовою, аспіранта та старшого наукового співробітника Інституту історії АН УРСР до завідувача відділу історії країн, що розвиваються, Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн (1978-1992).

Упродовж 1993-2000 рр. обіймав посаду головного наукового співробітника Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Ігор Федорович стояв у витоків розбудови Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, входив до складу його Вченої ради.

До творчого доробку вченого належать близько 230 наукових і науково-популярних праць. Зокрема, він є автором 5 індивідуальних монографій, керівником авторського колективу, відповідальним редактором і співавтором 12 колективних монографій.

Ігор Федорович брав активну участь у науковому житті відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України, зокрема, підготовці збірника наукових статей пам'яті доктора історичних наук, професора С.М. Пархомчука "Проблеми балканістики, сходознавства та міжнародних відносин" (Київ, 2007), енциклопедичного словника-довідника "Україна в міжнародних відносинах" (Київ, 2009-2016, вип.1-6), упродовж певного часу був членом редколегії і виступав рецензентом міжвідомчого збірника наукових праць "Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.