В Ужгороді знайшли 1000-літню монету з рідкісною символікою

На території Замкової гори в Ужгороді археологи знайшли монету, котру визнано найраннішою середньовічною нумізматичною пам’яткою, знайденою на території замку.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е.Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.

 

"Під час археологічних розкопок, що проходили на території Ужгородського замку в 2019 році ми знайшли унікальну для нас середньовічну монету. Вона наразі виступає найбільш ранньою в середньовічній нумізматичній колекції цієї території." - повідомив Мойжес.

Він зазначив, що монета – срібна, у відмінному стані, не потерта, що свідчить про те, що вона мало була у вжитку і скоріше за все, була досить швидко загублена.

"На аверсі монети по колу маємо надпис, схожий на CALMAN RE(X), а по центру зображена голова. Це дає нам змогу говорити про те, що ця монета – денар Угорського королівства часів Калмана, котрий правив у 1095-1116 рр. і був одружений з дочкою київського князя Володимира Мономаха," - пояснює Мойжес.

З його слів, монета не пов'язана із замком чи замковою церквою, вона відноситься до одного із культурних шарів, яких є кілька на замковій горі в Ужгороді.

"Монета загублена на початку ХІІ ст., коли на горі було городище, яке, судячи з нових археологічних матеріалів, могло існувати вже з кінця Х ст. Ця монета була виявлена разом із рядом інших знахідок – уламки кераміки, лунниця, що має аналогії та датується другою половиною Х ст., ще одна монета ХІІ ст., наступника Калмана, тощо.

Це дає нам підстави говорити про те, що саме Замкова гора в Ужгороді є місцем, де знаходилося те саме городище Унг, щодо локалізації якого досі тривають суперечки між істориками. Фортифікації цього городища мали бути розташовані на території замку, але пізніше зруйновані в процесі чисельних пізніших перебудов" - появнив Мойжес.

Щодо самої монети, то вона передана і перебуває на постійному зберіганні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.

Монета експонується на виставці "Артефакти середньовічної церкви", розташована у вітрині з нумізматичною колекцією під номером один.

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.