В Ужгороді знайшли 1000-літню монету з рідкісною символікою

На території Замкової гори в Ужгороді археологи знайшли монету, котру визнано найраннішою середньовічною нумізматичною пам’яткою, знайденою на території замку.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е.Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.

 

"Під час археологічних розкопок, що проходили на території Ужгородського замку в 2019 році ми знайшли унікальну для нас середньовічну монету. Вона наразі виступає найбільш ранньою в середньовічній нумізматичній колекції цієї території." - повідомив Мойжес.

Він зазначив, що монета – срібна, у відмінному стані, не потерта, що свідчить про те, що вона мало була у вжитку і скоріше за все, була досить швидко загублена.

"На аверсі монети по колу маємо надпис, схожий на CALMAN RE(X), а по центру зображена голова. Це дає нам змогу говорити про те, що ця монета – денар Угорського королівства часів Калмана, котрий правив у 1095-1116 рр. і був одружений з дочкою київського князя Володимира Мономаха," - пояснює Мойжес.

З його слів, монета не пов'язана із замком чи замковою церквою, вона відноситься до одного із культурних шарів, яких є кілька на замковій горі в Ужгороді.

"Монета загублена на початку ХІІ ст., коли на горі було городище, яке, судячи з нових археологічних матеріалів, могло існувати вже з кінця Х ст. Ця монета була виявлена разом із рядом інших знахідок – уламки кераміки, лунниця, що має аналогії та датується другою половиною Х ст., ще одна монета ХІІ ст., наступника Калмана, тощо.

Це дає нам підстави говорити про те, що саме Замкова гора в Ужгороді є місцем, де знаходилося те саме городище Унг, щодо локалізації якого досі тривають суперечки між істориками. Фортифікації цього городища мали бути розташовані на території замку, але пізніше зруйновані в процесі чисельних пізніших перебудов" - появнив Мойжес.

Щодо самої монети, то вона передана і перебуває на постійному зберіганні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.

Монета експонується на виставці "Артефакти середньовічної церкви", розташована у вітрині з нумізматичною колекцією під номером один.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.