В Ужгороді знайшли 1000-літню монету з рідкісною символікою

На території Замкової гори в Ужгороді археологи знайшли монету, котру визнано найраннішою середньовічною нумізматичною пам’яткою, знайденою на території замку.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив археолог, кандидат історичних наук, завідувач Археологічною музею ім. проф. Е.Балагурі Ужгородського нацуніверситету Володимир Мойжес.

 

"Під час археологічних розкопок, що проходили на території Ужгородського замку в 2019 році ми знайшли унікальну для нас середньовічну монету. Вона наразі виступає найбільш ранньою в середньовічній нумізматичній колекції цієї території." - повідомив Мойжес.

Він зазначив, що монета – срібна, у відмінному стані, не потерта, що свідчить про те, що вона мало була у вжитку і скоріше за все, була досить швидко загублена.

"На аверсі монети по колу маємо надпис, схожий на CALMAN RE(X), а по центру зображена голова. Це дає нам змогу говорити про те, що ця монета – денар Угорського королівства часів Калмана, котрий правив у 1095-1116 рр. і був одружений з дочкою київського князя Володимира Мономаха," - пояснює Мойжес.

З його слів, монета не пов'язана із замком чи замковою церквою, вона відноситься до одного із культурних шарів, яких є кілька на замковій горі в Ужгороді.

"Монета загублена на початку ХІІ ст., коли на горі було городище, яке, судячи з нових археологічних матеріалів, могло існувати вже з кінця Х ст. Ця монета була виявлена разом із рядом інших знахідок – уламки кераміки, лунниця, що має аналогії та датується другою половиною Х ст., ще одна монета ХІІ ст., наступника Калмана, тощо.

Це дає нам підстави говорити про те, що саме Замкова гора в Ужгороді є місцем, де знаходилося те саме городище Унг, щодо локалізації якого досі тривають суперечки між істориками. Фортифікації цього городища мали бути розташовані на території замку, але пізніше зруйновані в процесі чисельних пізніших перебудов" - появнив Мойжес.

Щодо самої монети, то вона передана і перебуває на постійному зберіганні в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї.

Монета експонується на виставці "Артефакти середньовічної церкви", розташована у вітрині з нумізматичною колекцією під номером один.

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.