Буковинську маланку планують внести до списку ЮНЕСКО. ФОТО

У Чернівецькій ОДА почали готувати документи, щоб внести традицію буковинського маланкування до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це у Фейсбуці повідомляє Чернівецька ОДА.

 

"Новорічну традицію буковинського маланкування пропонують внести до переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Аби це стало можливим, розпочали підготовку відповідних документів", - йдеться у повідомленні.

В обласній адміністрації зазначають, що наразі маланка входить до Регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Далі вона має потрапити до аналогічного національного реєстру. І лише потім документи подадуть до ЮНЕСКО.

"Під поняттям "Новорічна традиція буковинського маланкування" мають на увазі декілька типів цього звичаю, які побутують у Чернівецькій області. Їх об'єднує спільна ідея – прийти у новоліття, позбувшись усього злого. Однак у різних частинах області дійство має відмінне втілення.

Це, зокрема, Вашківська переберія, Красноїльська маланка із ведмедями, театралізована Суховерхівська маланка, драматична Горбівська маланка, хореографічна маланка у Костичанах, Бесарабська маланка зі дзвонами у Кельменецькому районі", - додали в Чернівецькій ОДА.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває