Григоренко vs Жуков у Харкові: суд не відбувся

Засідання у справі про перейменування проспекту Григоренка на Жукова не відбулося — один суддя з колегії перебуває у терміновій відпустці

Як повідомляє Суспільне.Новини 18 січня мало відбутися останнє засідання у справі перейменування проспекту Григоренка іменем міністра оборони СРСР Жукова.

Суд пікетували представники партії "Європейська солідарність", ВО "Свобода", а також громадської організації "Фрайкор".

Однак, засідання не відбулося. Як пояснила секретарка суду Ганна Олійник, суддя Ігор Чалий перебуває у відпустці за сімейними обставинами.

Позивач у справі, представник партії "Свобода" Андрій Коломійцев сподівався, що 18 січня оголосять рішення.

"Я був впевнений, що сьогодні буде рішення. Оголошення про відкладення вивісили за 10 хвилин до початку засідання", — сказав Коломійцев.

Попередити про відкладення засідання представників сторін раніше не встигли, сказала секретарка суду. Відпустка судді є терміновою, про неї стало відомо незадовго до початку засідання.

Представники Харківської міськради на слухання не прийшли. Дату наступного засідання ще не призначили.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.