Історичний музей Дніпра назвав безпечні для селфі фотозони

Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького запросив усіх охочих долучитися до Міжнародного дня музейних селфі, зробивши безпечні "карантинні" фото

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці

"Історичний музей вже всьоме долучається до відзначення щорічного Дня музейного селфі. Навіть локдаун нам не перешкода. Але через закриття музею та його відділів, ми пропонуємо зробити селфі на вулиці. До Вашої уваги відразу дві фотозони: кам'яні ідоли і військова техніка. Також селфі можна робити і на фоні музейних будівель", – йдеться в повідомленні.

Фотографуватися пропонують у період з 18 по 24 січня, публікувати світлини потрібно під постом у Фейсбуці чи на власній сторінці у соцмережі. Щоб взяти участь у розіграші призів від музею, потрібно поставити хештеги #Museumselfieday, #Museumselfie і #DNIM. Переможця визначатимуть за кількістю набраних уподобань. Оголошення переможців відбудеться 25 січня.

 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище