Музей Голодомору провів онлайн-екскурсії для 1000 глядачів

Працівники Музею Голодомору створили відеоекскурсію, яку можна відвідати з будь-якого куточка України чи світу. Протягом 2 місяців такою можливістю скористалися більше 50 разів понад 1000 глядачів із 14 областей України, а також Йорданії та США

Формат відеоекскурсії дає змогу дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців, побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції, та побувати у музеї онлайн.

Можливість відвідати відеоекскурсію залишиться і після карантину, адже завдяки їй до Музею можуть потрапити діти та дорослі з усієї України та з-за кордону. Також невдовзі музейники презентують і англомовну версію, аби перегляд був доступним для іноземців та діаспорян.

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож Музеєм Голодомору, протягом якої можна дізнатися історію Голодомору, зрозуміти, чому Голодомор є геноцидом українців та усвідомити, чому важливо зберігати родинну й національну пам'ять. Друга частина відбувається у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповідає на запитання глядачів, пояснює незрозумілі моменти й надає додаткову інформацію, яка цікавить відвідувачів.

Загальна тривалість – до 45 хвилин. Відеоекскурсія доступна щодня з 10.00 до 17.00.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".