У Львові розпочато консервацію фрагментів Високого муру

На площі Міцкевича розпочалося облаштування унікального для Львова археологічного простору, де можна буде побачити фрагменти Високого муру і брукованої дороги XV століття

Про це повідомляє Дивись.інфо.

Експозиція знаходитиметься у підвальних приміщеннях готелю, який має намір побудувати компанія "Центр розвитку нерухомості".

З кінця грудня на об'єкті працює група реставраторів, яку очолює досвідчений фахівець з Німеччини Дірк Брюггеманн-Булгаков. Їхня мета – ретельно законсервувати всі виявлені археологами на цій ділянці фрагменти й надійно захистити їх на період майбутніх будівельних робіт.

Фінансує проведення консерваційних робіт "Центр розвитку нерухомості". Роботи триватимуть орієнтовно до середини 2021 року. Авторський нагляд проєкту проводить головна архітекторка компанії "Зелемінь" Наталія Зінчук. Ця компанія спеціалізується на реставраційних роботах, реконструкції й пристосуванні споруд та пам'яток архітектури.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.