Оголошено переможця наукового конкурсу з проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького»

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» спільно з Радою молодих вчених при МОН України оголосили переможця другого конкурсу в межах реалізації проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького».

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Фейсбуці.

 
Юрій Вербицький

"Найкращою роботою визнано статтю "Просторово-часовий розподіл сейсмічності закарпатського внутрішнього прогину за результатами геофізичного моніторингу" Ігнатишина Адальберта Васильовича, який за життя Юрія Вербицького зустрічався з ним на станції Королево", - йдеться у повідомленні.

Переможець Відзнаки отримає для своєї наукової діяльності 10 тис. гривень, надані українцями Канади BCU Foundation (Фундація Будучність) – фондом, який є благодійною організацією з підтримки українських культурних, історичних, освітніх прагнень.

Повідомляється, що роботи на конкурс надійшли з Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка", Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та сейсмічної станції "Королево" Карпатської дослідно-методичної сейсмологічної партії Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Як зазначається, НПО "Відзнаки героїв" засновано як проєкт вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, до якого можуть долучитися всі, хто має переконання, що пам'ять про Героїв повинна бути нашою силою. Будь-які міста, села, громадські організації, школи, місцеві органи влади можуть брати в ньому участь. Кураторкою проєкту є Ольга Климко.


Відзнака на честь Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького заснована громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в рамках проєкту "Відзнаки Героїв Небесної Сотні" в пам'ять про Героя України Юрія Вербицького. Мета Відзнаки – мотивувати тих, хто, подібно до Вербицького, своїми науковими досягненнями, відданістю науковій доброчесності розбудовують Україну, повідомляється на сайті ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.