Оголошено переможця наукового конкурсу з проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького»

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» спільно з Радою молодих вчених при МОН України оголосили переможця другого конкурсу в межах реалізації проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького».

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Фейсбуці.

 
Юрій Вербицький

"Найкращою роботою визнано статтю "Просторово-часовий розподіл сейсмічності закарпатського внутрішнього прогину за результатами геофізичного моніторингу" Ігнатишина Адальберта Васильовича, який за життя Юрія Вербицького зустрічався з ним на станції Королево", - йдеться у повідомленні.

Переможець Відзнаки отримає для своєї наукової діяльності 10 тис. гривень, надані українцями Канади BCU Foundation (Фундація Будучність) – фондом, який є благодійною організацією з підтримки українських культурних, історичних, освітніх прагнень.

Повідомляється, що роботи на конкурс надійшли з Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка", Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та сейсмічної станції "Королево" Карпатської дослідно-методичної сейсмологічної партії Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Як зазначається, НПО "Відзнаки героїв" засновано як проєкт вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, до якого можуть долучитися всі, хто має переконання, що пам'ять про Героїв повинна бути нашою силою. Будь-які міста, села, громадські організації, школи, місцеві органи влади можуть брати в ньому участь. Кураторкою проєкту є Ольга Климко.


Відзнака на честь Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького заснована громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в рамках проєкту "Відзнаки Героїв Небесної Сотні" в пам'ять про Героя України Юрія Вербицького. Мета Відзнаки – мотивувати тих, хто, подібно до Вербицького, своїми науковими досягненнями, відданістю науковій доброчесності розбудовують Україну, повідомляється на сайті ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.