Афроамериканка, яка врятувала з рабства 70 людей, може замінити Джексона на банкноті в $20

Міністерство фінансів США планує замінити портрет президента Ендрю Джексона на 20-доларовій купюрі зображенням афроамериканки Гаррієт Табмен, яка врятувала з рабства 70 людей.

Про це пише The Guardian.

 

Реалізацію цього проєкту раніше блокував експрезидент США Дональд Трамп, а ідея замінити портрет президента на світлину афроамериканки з'явилася ще у 2016 році, під час президентства Барака Обами.

Новий президент США Джо Байден, зі слів речниці Білого дому Джен Псакі, планує відновити цей проєкт.

"Важливо, щоб наші банкноти відображали історію та різноманіття нашої країни", — заявила Псакі.


Гаррієт Табмен
була одинадцятою дитиною у родині рабів. У дитинстві працювала служницею, а потім — на плантації. Приблизно у 27 років Гаррієт втекла з рабства, а пізніше — врятувала від нього 70 людей.

Під час Громадянської війни у США (1861 — 1865 років) служила розвідницею армії Півночі. Пізніше Табмен стала активісткою руху за надання жінкам виборчих прав.

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».