Судовий процес за позовом Портнова і є війною за пам’ять – Дробович

Ситуація з рішенням Окружного адмінсуду Києва, який за позовом Андрія Портнова зобов'язав Міністерство освіти переглянути підручник з історії щодо висвітлення подій Революції гідності, є ніщо інше, як війна за пам’ять.

На цьому наголосив під час пресконференції в Укрінформі кандидат філософських наук голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

 

"Є війна пам'ятей, а є війна за пам'ять – що пам'ятати. Свіжий приклад. Є у нас такий пан Портнов, який великий симпатик Росії, він дуже не любить Революцію гідності.

Ось найсвіжіший кейс – суд, в якому він вимагає від Міністерства освіти переглянути шкільні підручники 5-11 класу, щоб там не було згадки про Революцію гідності в такій тональності, яка йому не подобається. Ця війна – за пам'ять, тому що це про встановлення істини, що ж там відбулося.

Йому, звісно, хотілось би бачити, що не озброєні чоловіки-"беркутівці" вбивали мирних громадян. Йому хотілось би бачити якусь іншу історію, яка виставляла би тих людей, що були жертвами сваволі Януковича, навпаки, поганцями", - сказав Дробович.

Він додав, що це війна за пам'ять, яка точиться тут і тепер, в Україні.

"Всім раджу почитати рішення суду, подивитися прізвища суддів, щоб знати, хто в цій країні що робить. Щоб пам'ятати, що таке відбувається". – зазначив голова УІНП.

Дробович зауважив, що це війна не тільки на рівні підручників, а на рівні справедливості.

"Ні по одному з "беркутівців" ще немає рішення суду, який напише, що – "Беркут", такий підрозділ, вбивав громадян. Немає рішення суду, в якому іменем України це було б визнано на юридичному рівні. Це проблема не тільки юридична, а й проблема з пам'яттю", - підкреслив голова УІНП.


Нагадуємо
, що Окружний адміністративний суд Києва 21 січня задовольнив позов колишнього заступника глави Адміністрації президента Андрія Портнова і зобов'язав Міністерство освіти і науки переглянути підручник з історії України щодо висвітлення подій Революції гідності.

Рішенням суду МОН зобов'язали переглянути підручники для 5 і 11 класів з історії України для установ загальної середньої освіти, надруковані в 2018 і 2019 роках.

У рішенні суду не згадується ім'я Портнова, проте він у Фейсбуці написав, що 21 січня ОАСК ухвалив рішення за його позовом до Міносвіти.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.