Президент видав указ про ювілей Лесі Українки

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має затвердити план заходів для відзначення цієї пам'ятної дати, забезпечити організацію в Києві відповідного урочистого заходу, проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

 

Обласні державні адміністрації та КМДА повинні затвердити регіональні плани заходів з цієї нагоди, сприяти ініціативам громадськості з реалізації заходів зі вшанування пам'яті та популяризації творчості письменниці.

План заходів може містити проведення конкурсів літературних, дослідницьких та мультимедійних учнівських проектів, присвячених цій визначній даті, мистецьких конкурсів на інформаційні продукти для популяризації творчості Лесі Українки.

Також мають бути здійснені реставраційно-ремонтні роботи у памʼятках культурної спадщини – "Білому та сірому будинках Косачів" у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, реконструкція Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Передбачена підтримка проектів щодо видання творів письменниці та про неї, переважно інноваційних форматів (комікси, графічні романи, інтерактивні видання); підтримка проектів щодо здійснення перекладу творів Лесі Українки тощо.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.