У Дніпрі відкрили Музей дитинства

У Дніпрі 9 лютого відкрили Музей дитинства, філію Дніпровського науково-технічного музею «Машини часу». Новий музей розташувався в будинку, де свого часу жили робітники Брянського заводу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
фото: юлія Рацибарська, радіо свобода

У Музеї дитинства його засновник Михайло Прудников зібрав експонати, які показують дитинство 60-90-х років ХХ століття. Над створенням закладу працювали 6 років, каже він. Перед цим засновник відвідав музеї схожої тематики в Україні та за кордоном – у Вільнюсі, Будапешті, Стамбулі, містах Німеччини.

Як розповів Михайло Прудников, музейна колекція нараховує близько тисячі ретроекспонатів, серед яких гральні автомати, настільні ігри, книжки, іграшки, техніка, фотографії, листівки, посуд, одяг тощо.

Зокрема, в музеї презентують іграшки, виготовлені в Дніпрі, де працював великий комбінат дитячої іграшки, а також іграшки, зроблені на промислових і навіть оборонних підприємствах міста.

"Південмаш випускав іграшкові автомати, "ДМЗ" – робота і літак, завод пластмасових виробів "Хвиля" – різноманітні лабіринти, і окремий був цех для виготовлення хлопавок. Наш рідний комбінат "Іграшка" – асортимент на рік 130 штук. Велосипед "Гном" – теж "південмашівський". Таких випускали 130 тисяч на рік", – сказав керівник музею.

Експозиція розташувалася в трьох залах – "Настільні ігри та ігрові атракціони", "Світ іграшок", "Виставковий артпростір". Її планують постійно доповнювати й оновлювати.

"Наше завдання – створити музей не чогось такого, що є за трьома морями, чогось дефіцитного, а показати ті речі, якими ми гралися в своєму дитинстві", – сказав Прудников.

Деякими експонатами можна тут-таки бавитись.

Також музей приймає в дарунок від містян іграшки з часів їхнього дитинства. Музей існуватиме власним коштом. Також, як повідомив на відкритті міський голова Борис Філатов, місцева влада розглядає можливість надання йому гранту для розвитку.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.