Киву запросили до Львова, щоб більше дізнався про Бандеру

Голова Львівської ОДА Максим Козицький запросив народного депутата від ОПЗЖ Іллю Киву до Львова, дізнавшись, що нардеп хоче допомогти вандалам, які облили фарбою пам’ятник Степану Бандері.

Про це очільник Львівщини написав у Фейсбуці.

 

"Депутат від ОПЗЖ Ілля Кива шукає контакти осіб, які облили фарбою пам'ятник Cтепану Бандері у Львові. Хоче їм юридично допомогти та називає їх героями. Я маю іншу пропозицію до нардепа – особисто приїхати до Львова, щоб трохи більше дізнатися про постать провідника ОУН.

Обіцяємо теплий та гарячий прийом! Проявіть справжню мужність не лише на телебаченні та у своїх відосиках, пане Киво!", - написав Козицький.

Депутат від ОПЗЖ Ілля Кива шукає контакти осіб, які облили фарбою пам'ятник Cтепану Бандері у Львові. Хоче їм юридично...

Опубліковано Максимом Козицьким Четвер, 11 лютого 2021 р.

Нагадуємо, що вночі 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам'ятник Степану Бандері у Львові. Напередодні зловмисників затримала поліція, вони виявилися уродженцями Хмельниччини, студентами одного зі львівських навчальних закладів, віком 19 та 24 роки. Ймовірно, вони провели акт вандалізму на замовлення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.