В Ужгороді відкрили фотовиставку про старовинні дерев'яні церкви

В Ужгородському скансені відкрили масштабну мистецьку фотовиставку “Дерев'яні скарби”, присвячену старовинним церквам України та Польщі

Про це повідомив кореспондентові Укрінформу директор Агентства регіонального розвитку "Закарпаття" Михайло Данканич.

Він зазначив, що проєкт "Дерев'яні церкви - приховані скарби спільного туристичного регіону Карпат" охоплює 20 храмів Закарпаття та Подкарпатського воєводства у Польщі. Протягом року над проєктом працювали 10 фотографів: Томаш Міхалські, Крістіан Клисевіч, Марек Кузіемскі, Томаш Міелнік та Аліця Мруз із Польщі та Олег Хававчак, Сергій Денисенко, Юрій Крилівець, Роберт Довганич та фотокор Укрінформу Сергій Гудак від України.

За словами Данканича, виставка працюватиме до 10 березня 2021 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту, потім фотороботи можна буде переглянути в атріумі будівлі Закарпатської облради. Згодом фотографії церков будуть розміщені на окремому вебресурсі з вільним доступом для широкого загалу, аби кожен зміг насолодитися красою дерев'яних церков.

Проєкт реалізується в межах CBC Programme Poland-Belarus-Ukraine 2014-2020 за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.