АНОНС: В Ужгороді пройде фестиваль "Історія.UA". ПРОГРАМА

22-23 березня в Ужгороді відбудеться фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів.

Фестиваль пропонує зустрічі з цікавими людьми, численні презентації та виступи музикантів – повідомляє УІНП.

 

В Ужгороді фестиваль "Історія.UA" відбудеться вперше. Під час фестивалю заплановано відкриття фотодокументальної виставки до 80-річчя "Карпатської України", семінар для вчителів та бібліотекарів "Без брому і нафталіну. Як говорити з молоддю про минуле", круглий стіл на тему: "Історія українського державотворення на Закарпатті.

Як робити минуле популярним" за участю відомих науковців, журналістів, краєзнавців, презентація фільму "Позивний "Бандерас", численні презентації цікавих книг, інтелектуальних ігор та інших розробок Українського інституту національної пам'яті.

У заходах фестивалю візьмуть участь Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, історики Вахтанг Кіпіані, Олександр Пагіря, Володимир Бірчак, Сергій Федака, журналісти Євгенія Подобна та Анна Андрієвська та інші.

До Ужгорода також завітають лідер гурту "OT VINTA", відомий художник і блогер Юрко Журавель, який презентуватиме свій мультимедійний проект "Знай наших", кобзар та унікальний дослідник і реконструктор пісень минулого Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея Козацька", який познайомить з піснями Української революції та Карпатської України.

Епіцентром більшості презентацій у суботу стануть Ужгородська міська бібліотека та Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. А завершиться свято великим концертом на театральній площі за участю гуртів "Rock-H" та "Kozak System".

З детальною програмою фестивальних заходів можна ознайомитися тут.

 
 

Нагадуємо, що фестиваль "Історія.UA" був започаткований Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році. Гасло фестивалю: "Історія без брому і нафталіну".

Наступний фестиваль "Історія.UA" відбудеться восени в Сєвєродонецьку.

Партнери фестивалю: Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська рада.

Інформаційні партнери фестивалю: "Укрінформ", "Суспільне:UA", "Главком", "Тиждень", "Еспресо TV", "Новинарня", "Україна молода", "Gazeta.ua", "Закарпаття онлайн", "Закарпаття:UA", "Сіріус", "Тиса FM", "Люкс FM", "Хіт FM", "Ужгородський прес-клуб", "0312.ua".

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»