АНОНС: В Ужгороді пройде фестиваль "Історія.UA". ПРОГРАМА

22-23 березня в Ужгороді відбудеться фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів.

Фестиваль пропонує зустрічі з цікавими людьми, численні презентації та виступи музикантів – повідомляє УІНП.

 

В Ужгороді фестиваль "Історія.UA" відбудеться вперше. Під час фестивалю заплановано відкриття фотодокументальної виставки до 80-річчя "Карпатської України", семінар для вчителів та бібліотекарів "Без брому і нафталіну. Як говорити з молоддю про минуле", круглий стіл на тему: "Історія українського державотворення на Закарпатті.

Як робити минуле популярним" за участю відомих науковців, журналістів, краєзнавців, презентація фільму "Позивний "Бандерас", численні презентації цікавих книг, інтелектуальних ігор та інших розробок Українського інституту національної пам'яті.

У заходах фестивалю візьмуть участь Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, історики Вахтанг Кіпіані, Олександр Пагіря, Володимир Бірчак, Сергій Федака, журналісти Євгенія Подобна та Анна Андрієвська та інші.

До Ужгорода також завітають лідер гурту "OT VINTA", відомий художник і блогер Юрко Журавель, який презентуватиме свій мультимедійний проект "Знай наших", кобзар та унікальний дослідник і реконструктор пісень минулого Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея Козацька", який познайомить з піснями Української революції та Карпатської України.

Епіцентром більшості презентацій у суботу стануть Ужгородська міська бібліотека та Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. А завершиться свято великим концертом на театральній площі за участю гуртів "Rock-H" та "Kozak System".

З детальною програмою фестивальних заходів можна ознайомитися тут.

 
 

Нагадуємо, що фестиваль "Історія.UA" був започаткований Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році. Гасло фестивалю: "Історія без брому і нафталіну".

Наступний фестиваль "Історія.UA" відбудеться восени в Сєвєродонецьку.

Партнери фестивалю: Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська рада.

Інформаційні партнери фестивалю: "Укрінформ", "Суспільне:UA", "Главком", "Тиждень", "Еспресо TV", "Новинарня", "Україна молода", "Gazeta.ua", "Закарпаття онлайн", "Закарпаття:UA", "Сіріус", "Тиса FM", "Люкс FM", "Хіт FM", "Ужгородський прес-клуб", "0312.ua".

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну