АНОНС: В Ужгороді пройде фестиваль "Історія.UA". ПРОГРАМА

22-23 березня в Ужгороді відбудеться фестиваль «Історія.UA», започаткований Українським інститутом національної пам’яті для популяризації нових підходів до зацікавлення минулим та руйнування історичних міфів.

Фестиваль пропонує зустрічі з цікавими людьми, численні презентації та виступи музикантів – повідомляє УІНП.

 

В Ужгороді фестиваль "Історія.UA" відбудеться вперше. Під час фестивалю заплановано відкриття фотодокументальної виставки до 80-річчя "Карпатської України", семінар для вчителів та бібліотекарів "Без брому і нафталіну. Як говорити з молоддю про минуле", круглий стіл на тему: "Історія українського державотворення на Закарпатті.

Як робити минуле популярним" за участю відомих науковців, журналістів, краєзнавців, презентація фільму "Позивний "Бандерас", численні презентації цікавих книг, інтелектуальних ігор та інших розробок Українського інституту національної пам'яті.

У заходах фестивалю візьмуть участь Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, історики Вахтанг Кіпіані, Олександр Пагіря, Володимир Бірчак, Сергій Федака, журналісти Євгенія Подобна та Анна Андрієвська та інші.

До Ужгорода також завітають лідер гурту "OT VINTA", відомий художник і блогер Юрко Журавель, який презентуватиме свій мультимедійний проект "Знай наших", кобзар та унікальний дослідник і реконструктор пісень минулого Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея Козацька", який познайомить з піснями Української революції та Карпатської України.

Епіцентром більшості презентацій у суботу стануть Ужгородська міська бібліотека та Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва. А завершиться свято великим концертом на театральній площі за участю гуртів "Rock-H" та "Kozak System".

З детальною програмою фестивальних заходів можна ознайомитися тут.

 
 

Нагадуємо, що фестиваль "Історія.UA" був започаткований Українським інститутом національної пам’яті у 2017 році. Гасло фестивалю: "Історія без брому і нафталіну".

Наступний фестиваль "Історія.UA" відбудеться восени в Сєвєродонецьку.

Партнери фестивалю: Закарпатська обласна державна адміністрація, Ужгородська міська рада.

Інформаційні партнери фестивалю: "Укрінформ", "Суспільне:UA", "Главком", "Тиждень", "Еспресо TV", "Новинарня", "Україна молода", "Gazeta.ua", "Закарпаття онлайн", "Закарпаття:UA", "Сіріус", "Тиса FM", "Люкс FM", "Хіт FM", "Ужгородський прес-клуб", "0312.ua".

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.