Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення

Верховна Рада України затвердила заяву у зв’язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності

Як повідомляє НВ, за проєкт постанови №2739 проголосували 295 народних депутатів. Нардепи від Опозиційної платформи — За життя у повному складі не голосували або утрималися.

Згідно із заявою, Рада визнає Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення.

Відповідно до постанови, розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності, має бути завершено і проведене ефективно.

"Винуватці мають постати перед судом та в ході справедливого та неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні недопустиме, бо непокаране зло зростає", — йдеться в заяві народних обранців.

У заяві вказується, що загибель активістів Майдану, триваюча збройна агресія РФ проти України, окупація Росією Криму та Донбасу стались не в останню чергу внаслідок політики колишнього президента Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався РФ і діяв всупереч національним інтересам України.

 

Історія Євромайдану починається з акції протесту 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в центрі Києва. Люди вийшли на вулиці через зміну зовнішньополітичного курсу Віктора Януковича.

Силове протистояння на Майдані почалося з подій в ніч на 30 листопада, коли бійці Беркута жорстоко розігнали протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.

18−20 лютого протистояння на Майдані досягло свого піку. У ці дні в центрі Києва вбили понад 100 учасників протестів. 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної сотні.

Всі злочини, вчинені під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику"справу Майдану".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.