УІНП долучається до відзначення 150-річчя Лесі Українки

З 23 лютого на онлайн-ресурсах Українського інституту національної пам’яті розпочинається цикл інформаційних заходів про Лесю Українку

Як повідомляє пресслужба УІНП, 23 лютого відбудеться онлайн-зустріч "Леся Українка єднає", учасники якої представлятимуть Київ, Луцьк, Полтаву, Вінницю, Одесу, передає Укрінформ.

 

У п'ятницю, 26 лютого, з 15:30 до 16:30, письменник і публіцист, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор,​ голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк прочитає онлайн-лекцію "Леся Українка як євроінтегратор".

"Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм, натомість лекція Петра Кралюка покликана розкрити неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю. Вона розпочне цикл лекцій, присвячених постаті Лесі, що триватимуть упродовж року й транслюватимуться на фейсбук-сторінці інституту", - ідеться в повідомленні.

Також упродовж цього тижня з публікацій на онлайн-ресурсах інституту можна буде дізнатися цікаві факти про Лесю Українку, про її маловідомі твори, а також пройти тест, щоб оцінити свої знання про поетесу.

Матеріали супроводжуватиме візуалізація, яку інститут створив на основі айдентики, розробленої агенцією Postmen за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти в рамках проєкту "Леся Українка: 150 імен".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.