УІНП долучається до відзначення 150-річчя Лесі Українки

З 23 лютого на онлайн-ресурсах Українського інституту національної пам’яті розпочинається цикл інформаційних заходів про Лесю Українку

Як повідомляє пресслужба УІНП, 23 лютого відбудеться онлайн-зустріч "Леся Українка єднає", учасники якої представлятимуть Київ, Луцьк, Полтаву, Вінницю, Одесу, передає Укрінформ.

 

У п'ятницю, 26 лютого, з 15:30 до 16:30, письменник і публіцист, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор,​ голова Вченої ради Національного університету "Острозька академія" Петро Кралюк прочитає онлайн-лекцію "Леся Українка як євроінтегратор".

"Геніальну письменницю представляли й представляють у різних іпостасях – у радянські часи вона поставала соціалісткою, революціонером-демократом, зараз говорять про її модернізм, неоромантизм, фемінізм, навіть містицизм, натомість лекція Петра Кралюка покликана розкрити неймовірну ерудицію Лесі Українки та її прекрасне знання західноєвропейської культури, яка й мала вплив на письменницю. Вона розпочне цикл лекцій, присвячених постаті Лесі, що триватимуть упродовж року й транслюватимуться на фейсбук-сторінці інституту", - ідеться в повідомленні.

Також упродовж цього тижня з публікацій на онлайн-ресурсах інституту можна буде дізнатися цікаві факти про Лесю Українку, про її маловідомі твори, а також пройти тест, щоб оцінити свої знання про поетесу.

Матеріали супроводжуватиме візуалізація, яку інститут створив на основі айдентики, розробленої агенцією Postmen за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти в рамках проєкту "Леся Українка: 150 імен".

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.