УІНП представить новий законопроєкт про свята і дати

Проєкт Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні», над яким працював Український інститут національної пам’яті, вже у березні буде винесений на громадське обговорення.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович під час презентації звіту за 2020 рік, передає кореспондент Укрінформу.

"За звітний рік було розроблено або допрацьовано 11 нормативно-правових актів, з яких три – це законопроєкти і вісім проєктів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про проєкт Закону "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який після 8 березня передамо Міністерству культури та інформаційної політики для опрацювання і подальшого громадського обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що ще два законопроєкти, над якими працював УІНП, невдовзі будуть передані на розгляд Верховної Ради. Зокрема, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища" уже внесений у план роботи сесії і найближчим часом буде розглянутий у першому читанні.

"Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу", над яким ми працювали спільно з Міністерством ветеранів і Міністерством оборони, також на фінальній стадії. Очікується, що найближчим часом він буде внесений Президентом на розгляд Верховної Ради", - зазначив Дробович.

 
Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.