УІНП представить новий законопроєкт про свята і дати

Проєкт Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні», над яким працював Український інститут національної пам’яті, вже у березні буде винесений на громадське обговорення.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович під час презентації звіту за 2020 рік, передає кореспондент Укрінформу.

"За звітний рік було розроблено або допрацьовано 11 нормативно-правових актів, з яких три – це законопроєкти і вісім проєктів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про проєкт Закону "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який після 8 березня передамо Міністерству культури та інформаційної політики для опрацювання і подальшого громадського обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що ще два законопроєкти, над якими працював УІНП, невдовзі будуть передані на розгляд Верховної Ради. Зокрема, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища" уже внесений у план роботи сесії і найближчим часом буде розглянутий у першому читанні.

"Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу", над яким ми працювали спільно з Міністерством ветеранів і Міністерством оборони, також на фінальній стадії. Очікується, що найближчим часом він буде внесений Президентом на розгляд Верховної Ради", - зазначив Дробович.

 
Теми

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.