УІНП представить новий законопроєкт про свята і дати

Проєкт Закону «Про свята, пам’ятні дати і скорботні дні», над яким працював Український інститут національної пам’яті, вже у березні буде винесений на громадське обговорення.

Про це повідомив голова УІНП Антон Дробович під час презентації звіту за 2020 рік, передає кореспондент Укрінформу.

"За звітний рік було розроблено або допрацьовано 11 нормативно-правових актів, з яких три – це законопроєкти і вісім проєктів постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про проєкт Закону "Про свята, пам'ятні дати і скорботні дні", який після 8 березня передамо Міністерству культури та інформаційної політики для опрацювання і подальшого громадського обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що ще два законопроєкти, над якими працював УІНП, невдовзі будуть передані на розгляд Верховної Ради. Зокрема, законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища" уже внесений у план роботи сесії і найближчим часом буде розглянутий у першому читанні.

"Проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу", над яким ми працювали спільно з Міністерством ветеранів і Міністерством оборони, також на фінальній стадії. Очікується, що найближчим часом він буде внесений Президентом на розгляд Верховної Ради", - зазначив Дробович.

 
Теми

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону