УІНП та Посольство України у Польщі засудили вандалізм у Перемишлі

Посольство України у Польщі закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички. УІНП чекає на реакцію польської сторони

На початку лютого у Перемишлі було розбито меморіальну дошку трьом жінкам, серед яких - українка Олена Кульчицька.

Посольство України у Польщі звернулося з нотою до МЗС Польщі, в якій закликало польську владу оперативно розслідувати факт знищеної таблички.

"У зв'язку зі знищенням таблиці Посольство звернулося з нотою до МЗС Польщі, у якій рішуче засудило цей акт вандалізму та закликало до його оперативного розслідування правоохоронними органами РП", - наголосили в українському диппредставництві.

Український інститут національної пам'яті заявив, що "вкрай обурений черговим актом вандалізму, скоєним на місцях української пам'яті в Республіці Польща. Чекаємо на реакцію польської сторони, наполягатимемо на притягненні винних до відповідальності та відновленні пам'ятного знаку".

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.