Парламентський комітет підтримав повернення Нью-Йорку історичної назви

Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади підтримав проєкт постанови про перейменування смт Новгородське (Донецька область) у смт Нью-Йорк

На засіданні Комітету Верховної ради України  з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування розглянули проєкт постанови про перейменування смт Новгородське (Донецька область) у смт Нью-Йорк.

Подання про перейменування подала Донецька обласна військово-цивільна адміністрація.

На засіданні виступила представниця громади Новгородського Крістіна Шевченко. Вона зазначила, що селище було Нью-Йорком до 1951 року. Але радянська влада під час холодної війни вирішила перейменувати селище на Новгородське, оскільки воно "не дуже вже по-російськи і звучало" і було співзвучне з американським Нью-Йорком.

Після виступу Шевченко парламентарі провели голосування. "За" перейменування було 18 голосів, "проти" - 0.  Відтак, депутатам Верховної Ради рекомендували також підтримати перейменування.

Наступним кроком у перейменуванні є голосування у сесійній залі.

 

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».