У Каневі планують відкрити музей художника Івана Марчука

У Каневі колишній районний будинок культури планують перетворити на перший в Україні музей художника Івана Марчука.

Про це повідомляє пресслужба Канівської міської ради.

 

Як пояснив канівський міський голова Ігор Ренькас, у центрі Канева вже є діючий міський будинок культури. Крім того, є надія на завершення довготривалого будівництва Шевченківського культурного центру.

Колишній районний будинок культури у зв'язку з адміністративною реформою та ліквідацією Канівського району переходить до комунальної власності міста.

Для виконання функцій будинку культури воно непотрібне, але сама будівля цікава і розташована в історичній частині міста. Тому виникла ідея перетворити колишній БК в музей почесного громадянина міста, "генія сучасності", за версією газети The Daily Telegraph, народного художника України Івана Марчука.

"Творчістю Марчука захоплюється без перебільшення увесь світ, але в Україні досі не відкрито жодного музею Івана Степановича. Для нас буде честю виправити цю непоправну помилку і стати першим містом, де відкриється такий музей.

Цю ідею ми вже озвучили представникам самого художника й отримали схвальні відгуки. Також звернулися до Міністра культури і інформаційної політики України Олександра Ткаченка", - зауважив Ренькас.

У міськраді зазначили, що наразі будівля, звісно, не пристосована для розташування в ній музею. Але проведення ремонту дасть змогу не тільки відкрити перший в Україні музей Івана Марчука, а й у подальшому організовувати тут проведення творчих вечорів, фестивалів та інших культурних заходів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.