У Каневі планують відкрити музей художника Івана Марчука

У Каневі колишній районний будинок культури планують перетворити на перший в Україні музей художника Івана Марчука.

Про це повідомляє пресслужба Канівської міської ради.

 

Як пояснив канівський міський голова Ігор Ренькас, у центрі Канева вже є діючий міський будинок культури. Крім того, є надія на завершення довготривалого будівництва Шевченківського культурного центру.

Колишній районний будинок культури у зв'язку з адміністративною реформою та ліквідацією Канівського району переходить до комунальної власності міста.

Для виконання функцій будинку культури воно непотрібне, але сама будівля цікава і розташована в історичній частині міста. Тому виникла ідея перетворити колишній БК в музей почесного громадянина міста, "генія сучасності", за версією газети The Daily Telegraph, народного художника України Івана Марчука.

"Творчістю Марчука захоплюється без перебільшення увесь світ, але в Україні досі не відкрито жодного музею Івана Степановича. Для нас буде честю виправити цю непоправну помилку і стати першим містом, де відкриється такий музей.

Цю ідею ми вже озвучили представникам самого художника й отримали схвальні відгуки. Також звернулися до Міністра культури і інформаційної політики України Олександра Ткаченка", - зауважив Ренькас.

У міськраді зазначили, що наразі будівля, звісно, не пристосована для розташування в ній музею. Але проведення ремонту дасть змогу не тільки відкрити перший в Україні музей Івана Марчука, а й у подальшому організовувати тут проведення творчих вечорів, фестивалів та інших культурних заходів.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.