У стінах згорілої лікарні на Чернігівщині знайшли стародавні ікони

Під час розбирання руїн давно згорілої місцевої лікарні жителі села Нові Млини (Чернігівщина) виявили, що частина внутрішніх стін зроблена з ікон

У селі Нові Млини Чернігівської області виявили стародавні ікони зі знищеного храму. Ці ікони знайшли під час робіт у згорілій старій сільській лікарні. Лікарня згоріла ще 16 років тому, і ніхто не знав, що там у стінах можуть бути ікони.

Як повідомляє Реігійна правда, про це йдеться у місцевій групі ФБ-спільноти "Ми та село Нові Млини".

Руїни старої лікарні почали розбирати тільки зараз, хоча вона згоріла ще 16 років тому. З'ясувалося, що деякі з внутрішніх стін зроблені з давніх ікон. Ймовірно, ці ікони були винесені з Миколаївської церкви. Цей шедевр зодчеського мистецтва Лівобережної України XVIII століття зруйнували ще у 1930-х роках.

Працівники лікарні згадали про пацієнта, який там проходив лікування в 1990-х роках. Він молився на стіни. Виявилося, що це був священник Павло Льодок, який став жертвою репресій. Його лікарі тоді вважали божевільним, оскільки він стверджував, що бачить у стінах лики святих.

На деяких іконах збереглися дати – 1896 рік і є припущення, що іншим іконам може бути ще більше років.

Жителі села хочуть привести ікони в порядок і віддати їх у Свято-Троїцький храм. Ця церква побудована ще в 1800 році та збереглася до цього часу.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.