Медведчук програв "Справу Стуса"

Київський апеляційний суд 19 березня частково задовольнив апеляційну скаргу щодо заборони книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані, яка вийшла у видавництві Vivat.

Так, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2020 року про заборону розповсюдження книжки до усунення з неї інформації, що "порушує право Віктора Медведчука на повагу до честі та гідності", скасоване, повідомляє "Читомо".

 
колаж: варта1

Як розповів захисник Вахтанга Кіпіані, 27 позовних вимог Медведчука скасовано.

Втім залишили в силі лише одну позовну вимогу. Вона стосується фрази про припущення, що Медведчук був наданий і підтримуваний органами держбезпеки безпосередньо до процесу Василя Стуса.

"Іменем України винесено вже не ганебне рішення, а те, яке розставляє крапки в цій історії. Головне – критичне осмислення є, у книзі написана правда, суд зняв позивні вимоги Медведчука... Суд скасував рішення першої інстанції"прокоментував Кіпіані.

До слова, сьогодні на засіданні проходили судові дебати. Водночас ні Медведчук, ні його адвокат Ігор Кириленко не прибули до суду. Суддя вирішив проводити засідання без представника відповідача, оскільки останній був належно поінформований про дату засідання.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.