АНОНС: Дискусія "Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді про історію південної та східної України"

Історія південної та східної України дотепер залишається в полоні російських імперських та радянських міфів і стереотипів. Нашому суспільству потрібен відкритий діалог щодо минулого та подолання історичних міфів, котрі маніпулюють та спотворюють історію українських регіонів.

Тож як нам долати ці міфи імперської пропаганди і як розповідати про минуле України суспільству та дітям зокрема? До такого обговорення Український інститут національної пам'яті запросив істориків, краєзнавців та вчителів.

 

Учасники круглого столу обговорять такі питання:

- що не так із "новоросією";

- що залишається незнаним в історії південної та східної України;

- як долати міфи російської історичної пропаганди;

- що недоказане в шкільних підручниках про історію південної та східної України;

- коли і як засновувались міста півдня та сходу України?

У межах заходу буде презентовано анімаційний відеоролик Українського інституту національної пам'яті "Степова Україна" із серії "Південь без міфів".


Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України


До участі у круглому столі запрошені:

Олена Бачинська, д.і.н., професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;

Петро Бойко, к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Віктор Брехуненко, д.і.н., завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, заслужений вчитель України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кочергін, д.і.н., начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (модератор);

Володимир Маслійчук, д.і.н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", редактор сайту Historians.in.ua;

Світлана Потапенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олег Репан, к.і.н, директор Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету ім. О. Гончара;

Марія Тахтаулова, к.і.н., начальник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті;

Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень;

Борис Черкас, д.і.н., провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.


Час: 2 березня, вівторок, 18.00


Місце: Круглий стіл відбудеться онлайн. Транслюватиметься подія на сторінці УІНП у Фейсбуці: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.