АНОНС: вебінар «Етика усноісторичного дослідження»

Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом

11 січня 2022 року о 17 годині відбудеться вебінар "Етика усноісторичного дослідження: ключові пункти сучасних дискусій".

 
Вебінар присвячено дискусійним питанням етики сучасного усноісторичного дослідження в її широкому розумінні як процесу організації, (спів)творення, аналізу та презентації усноісторичного документа, в якому відповідальність історика є базовим центральним елементом.
Доповідачка - проф. Гелінада Грінченко, д.і.н., ХНУ ім. В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії, головна редакторка часопису "Україна модерна".

Вебінар відбудеться яна платформі Zoom. Запит на приєднання надсилати на e-mail: istorychnywebinar@gmail.com sз зазначенням у темі листа: "GGG".

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.