У Любліні встановили пам'ятник священнику УГКЦ Омеляну Ковчу

Гранітний монумент видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як “парох концтабору Майданек”, встановили у четвер 25 березня на Дорозі мучеників Майданека у Любліні, Польща. Сьогодні — роковини загибелі отця Ковча у концтаборі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Отець Омелян Ковч під час Другої світової війни допомагав і рятував євреїв, українців, поляків. У 1943 році його відправили до концтабору Майданек, де він виконував душпастирську службу серед ув'язнених різних конфесій та національностей. 2001 року Папа Римський проголосив Омеляна Ковча блаженним священномучеником.

Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам'ятник українцеві Омеляну Ковчу. Над фігурою працювали скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.  Монумент, створений на благодійні внески, поставили поблизу входу до Меморіального комплексу-музею "Майданек".

"Будучи ув'язненим в концтаборі Майданек, отець Ковч дав  світові взірець людяності. Він довів, що людина завжди має вибір у момент випробування. Передаючи пам'ятник міській владі, ми хотіли б, щоб пам'ять про Бл. Омеляна Ковча стала безсмертною для багатьох поколінь незалежно від національностей та віросповідань", — сказав під час встановлення пам'ятника Іван Васюник, Голова Громадського комітету із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча. Саме Комітет опікувався проєктом спорудження пам'ятника від ідеї до її втілення. 

"Ця скульптура узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб. Священик наче зрісся із кубом, бажаючи його піднести над землею. Куб надважка невблаганна форма, що, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію", — пояснює ідею скульптор Олександр Дяченко

"Дата встановлення пам'ятника у Люблін не випадкова, адже на 25 березня припадає 77 річниця смерті священика, якого називають "настоятелем Майданека". Блаженний Омелян Ковч, будучи греко-католицьким священиком, увійшов до історії XX століття цілої країни та Любліна. Він докладав усіх зусиль, щоб єднати людей різних національностей та віросповідання, захищаючи поляків і українців та рятуючи євреїв. У Люблінському концтаборі, під назвою Майданек, він виконував пастирську службу і, відчуваючи відповідальність за співв'язнів, помер. Пам'ятник, і публікація "Блаженний Омелян Ковч настоятель Майданека" вшановує людину, яка навіть у трагічних табірних умовах зберегла гідність і своїм ставленням дала прекрасне свідчення віри не тільки в Бога, але і в людину" — сказав Кшиштоф Жук, Президент міста Люблін.

На скульптурі польською, українською та на івриті вигравіювали фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім'ї: "Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності". 


Довідка:

Омелян (Еміліан) Ковч — священномученик УГКЦ, праведник України. Греко-католицький священик, що все своє життя присвятив допомозі ближньому. Будучи капеланом в Українській галицькій армії завжди перебував із вояками на передовій, щоб підтримати їх морально та й фізично. На парафіях, де він служив, одразу брався за організацію громадського та культурного життя парафіян. Проводив прощі та євхаристійні здвиги (собори) навіть у час радянської окупації.

Був активним у суспільно-політичному житті українців, за що неодноразово переслідувався польською, радянською і нацистською владами. Під час одного із своїх ув'язнень написав книгу — "Чому наші від нас втікають". Під час нацистської окупації допомагав євреям, врятував більше десятка осіб, зокрема відомого белзького рабина Арона Рокеаха.

Його допитували у тюрмі на Лонцького у Львові, де вимагали визнання вини і відмови від подальшого хрещення євреїв, а також відмови від протестів засудження дій нацистської влади. За свої дії був ув'язнений і відправлений до концтабору Майданек, де й помер та був спалений в крематорії.

27 червня 2001 року у Львові Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним мучеником разом з іншими мучениками Греко-Католицької Церкви.


Комітет із вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча засновано у 2010 році. Його Почесним головою був Кардинал Любомир Гузар. Діяльність Комітету здійснюється під патронатом Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава Шевчука. 

Зусилля Комітету мають на меті сприяти втіленню ідей Блаженного Священномученика Омеляна Ковча задля міжнаціонального, міжконфесійного та міжрелігійного діалогу, плекання толерантності і взаєморозуміння в суспільстві, популяризації соціально-корисної та благодійної діяльності.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка