Вийшов збірник документів про боротьбу ОУН з нацистами

У Львові вийшов друком збірник документів і матеріалів "Українські націоналісти в боротьбі проти нацизму: збройне протистояння, спротив у німецьких тюрмах і концтаборах, діяльність на еміграції".

Його упорядкував завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України Михайло Романюк. До збірника увійшли документи й матеріали, що стосуються участі українських націоналістів у боротьбі проти нацизму, повідомляє "Український погляд".

 

Основу видання склали організаційні звіти, спогади колишніх в'язнів гітлерівських тюрем і концтаборів, документи з життя та діяльності Світової ліги українських політичних в'язнів (СЛУПВ) періоду 1985–2020 років, списки загиблих націоналістів у боротьбі проти нацизму та тих політичних в'язнів, які вижили й продовжували боротьбу у лавах УПА та збройного підпілля ОУН, а також у місцях компактного розселення українців за кордоном.

Розділ "Документи свідчать" містить документи, що ілюструють збройне протистояння українських націоналістів проти окупантів в роки Другої світової війни, масштаби терору та репресій проти учасників збройного підпілля та їхніх прихильників.

Найбільший за обсягом розділ збірника "Спогади політв'язнів" висвітлює боротьбу українських націоналістів у нацистських тюрмах і концтаборах.

У розділі "Документи з діяльності СЛУПВ 1985–2020 років" подали протоколи, резолюції, звернення, відозви, повідомлення, листи, тексти виступів, звіти, заяви та інші документи, що висвітлюють діяльність Світової ліги українських політичних в'язнів.

Розділ "З когорти нескорених" містить списки загиблих у нацистських тюрмах і таборах та тих, що вижили й продовжили боротьбу. Видання проілюстрували багатьма фотографіями, які публікуються вперше.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.