На «Велику реставрацію» подають шість старовинних дерев'яних церков Закарпаття. ВІДЕО

На Закарпатті шість давніх дерев’яних церков у межах програми "Єврорегіон "Карпати-Україна" цьогоріч подають на реалізацію програми "Велика реставрація".

Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.

 
Свято-Параскевський храм (Олександрівка)

За його словами, йдеться про храми в Колодному, Олександрівці, Новоселиці, Середньому Водяному, Сокирниці та Діловому.

"Виклик, який стоїть перед нами, – це оптимізація витрат. Вартість реконструкції лише однієї церкви в Олександрівці, згідно з ПКД 2017 року, становить майже 4 мільйони гривень! При таких цінниках не вистачить ніяких коштів "Великої реставрації", - акцентував Петров.

Він додав, що на цьому етапі реставраційні роботи в Західному регіоні України виконує лише одне львівське підприємство, яке, фактично, є монополістом.

Відтак, на Закарпатті обговорюють ідею створення у краї реставраційного центру на базі Закарпатської академії мистецтв. Планується відкриття в Академії навчального підрозділу, який би готував реставраторів.

Петров зауважив, що уже у процесі навчання, в межах проходження практики, студенти зможуть виконувати роботи з реставрації церков.


Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики з березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

У межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.