Держархів зарубіжної україніки презентував виставку до ювілею Лесі Українки

Центральний державний архів зарубіжної україніки із нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки презентував документальну онлайн-виставку «Незламна духом», документи якої пов’язані з діяльністю діаспори щодо постаті поетеси.

Про це йдеться в повідомленні ЦДАЗУ.

 

Виставка, переважна частина документів якої публікуються вперше, складається з двох розділів.

Перший розділ – "Постать Лесі Українки в літературній творчості зарубіжних українців". Він ілюструє віхи життя і творчість поетеси, до яких зверталися представники діаспори.

Другий розділ – "Вшанування пам'яті Лесі Українки українцями діаспори", присвячений відзначенню українцями за межами України пам'ятних дат, пов'язаних із життям та творчістю геніальної дочки України в різних куточках світу, зокрема в США, Канаді, Бразилії, Польщі…

Основу онлайн-виставки складають раніше невідомі загалу документи до десяти архівних фондів, а також бібліотечного фонду ЦДАЗУ. Хронологічно документами охоплено період 1923–1994 рр.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".