Рада підтримала законопроєкт про Національне військове меморіальне кладовище

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №4225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», необхідний для його будівництва.

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 304 народних депутати.

 

Законопроєктом пропонується визначити, що "Національне військове меморіальне кладовище – архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною".

Замовником будівництва кладовища, згідно з законопроєктом, буде Міністерство у справах ветеранів України. Будівництво кладовища, утримання його в належному стані та охорона, а також витрати на поховання померлих на території кладовища здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

Проєкт також передбачає, що уряд має визначити порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища та затвердити зразки намогильних споруд та меморіальних табличок.

Законопроєктом передбачається, що не можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Створення Національного військового меморіального кладовища було передбачено постановою Верховної Ради від 2011 року.

24 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт щодо будівництва в Україні Національного військового меморіального кладовища.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.