Рада підтримала законопроєкт про Національне військове меморіальне кладовище

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №4225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», необхідний для його будівництва.

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 304 народних депутати.

 

Законопроєктом пропонується визначити, що "Національне військове меморіальне кладовище – архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною".

Замовником будівництва кладовища, згідно з законопроєктом, буде Міністерство у справах ветеранів України. Будівництво кладовища, утримання його в належному стані та охорона, а також витрати на поховання померлих на території кладовища здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

Проєкт також передбачає, що уряд має визначити порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища та затвердити зразки намогильних споруд та меморіальних табличок.

Законопроєктом передбачається, що не можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Створення Національного військового меморіального кладовища було передбачено постановою Верховної Ради від 2011 року.

24 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт щодо будівництва в Україні Національного військового меморіального кладовища.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.