На Тернопільщині провели толоку в замку

30 осіб очищали оборонний рів Залозецького замку

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на директора Залозецького краєзнавчого музею Василя Ільчишина.

За його словами, до акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду "Пам'ять і любов", працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

"Завдяки злагодженій і дружній команді розчистили Залозецький замок. Сьогоднішня толока вкотре довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці ми значно покращили вигляд ключової пам'ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною", – каже Василь Ільчишин.

 

До очищення замку долучилися студенти Тернопільський центр професійно-технічної освіти. Їх із Тернополя привіз голова Благодійного фонду "Пам'ять і любов" Андрій Савчук.

"Хлопці проходять практику на будівництві. Сьогодні вони вирішили допомогти очистити замок, щоб він мав естетичний вигляд. Адже ми маємо зберігати такі пам'ятки, щоб сюди приїжджали на екскурсії. У 2019 році волонтери нашого фонду очищали територію костелу св. Антонія і замок у Залізцях", – розповів Савчук.

"Проводили току всією громадою, щоб збільшити туристичну привабливість містечка. Адже туристична галузь є пріоритетним напрямком розвитку Залозецької громади", – каже голова громади Андрій Нога.

Залозецький замок - фортифікаційна споруда. Зведений у 1516 році Мартином Кам'янецьким. Розташований понад річкою Серет. В часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Російська артилерія перетворила замок на руїну. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали, каже Василь Ільчишин.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".