На Тернопільщині провели толоку в замку

30 осіб очищали оборонний рів Залозецького замку

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на директора Залозецького краєзнавчого музею Василя Ільчишина.

За його словами, до акції долучились працівники селищної ради, підприємці, місцеві жителі, волонтери Благодійного фонду "Пам'ять і любов", працівники Залозецького міжшкільного навчально-виробничого комбінату.

"Завдяки злагодженій і дружній команді розчистили Залозецький замок. Сьогоднішня толока вкотре довела на практиці згуртованість і силу співпраці органів місцевого самоврядування, волонтерів, підприємців, жителів селища навколо спільної мети. За один день плідної праці ми значно покращили вигляд ключової пам'ятки Залозецького краю, яка в майбутньому стане туристичною перлиною", – каже Василь Ільчишин.

 

До очищення замку долучилися студенти Тернопільський центр професійно-технічної освіти. Їх із Тернополя привіз голова Благодійного фонду "Пам'ять і любов" Андрій Савчук.

"Хлопці проходять практику на будівництві. Сьогодні вони вирішили допомогти очистити замок, щоб він мав естетичний вигляд. Адже ми маємо зберігати такі пам'ятки, щоб сюди приїжджали на екскурсії. У 2019 році волонтери нашого фонду очищали територію костелу св. Антонія і замок у Залізцях", – розповів Савчук.

"Проводили току всією громадою, щоб збільшити туристичну привабливість містечка. Адже туристична галузь є пріоритетним напрямком розвитку Залозецької громади", – каже голова громади Андрій Нога.

Залозецький замок - фортифікаційна споруда. Зведений у 1516 році Мартином Кам'янецьким. Розташований понад річкою Серет. В часи Першої світової війни Залізці неодноразово опинялись у зоні бойових дій. Російська артилерія перетворила замок на руїну. Частково збереглися північна частина, фрагменти західної стіни на висоту 1 ярусу та склепінчасті підвали, каже Василь Ільчишин.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище