Комітет Ради підтримав пропозицію щодо недопущення росіян до будівництва меморіалу у Бабиному Яру

Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради підтримав державний проєкт постанови щодо меморіалу "Бабиного Яру", який визнає неприпустимою участь у реалізації заходів громадян і організацій держави-агресора

Про це повідомляє Еспресо з посиланням на нардепа "ЄС" Володимира В'ятровича у Facebook.

"Комітет гуманітарної та інформаційної політики ВР підтримав знаковий проєкт постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" (№5290), який внесли я і ще 30 депутатів з різних фракцій", - повідомив він.

"За" проголосували 6 членів комітету, 4 утримались.

 

"Незважаючи на те, що після цього голосування здійнявся скандал і "слуги народу" спробували переграти це рішення, для скасування власного рішення їм забракло одного голосу. Постанова, підтримана сьогодні профільним комітетом, визнає неприпустимою участь у реалізації заходів із вшанування Бабиного Яру громадян і організацій держави-агресора", - наголосив В'ятрович.

Документ доручає уряду затвердити державний проєкт Концепції розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру, розроблений в Інституті історії України.

Також уряд має:

- внести до парламенту проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;

- вжити невідкладних заходів для розширення меж охоронних зон заповідника "Бабин Яр", внесення об'єктів, пов'язаних із вшануванням жертв злочинів націонал-соціалістичного (нацистського) та комуністичного тоталітарних режимів, які відбувалися на території Бабиного Яру та навколо нього у роки Другої світової війни до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.