На Львівщині презентували ролик про пам’ятки, які претендують на «Велику реставрацію». ВІДЕО

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА відзняв цикл серій про архітектурні об’єкти, які цього року запропонували для реставрації в рамках президентської програми «Велике будівництво».

Перше відео презентували 18 квітня, в Міжнародний день пам'яток та визначних місць, про це йдеться у повідомленні департаменту у Фейсбуці.

 
Костел у Комарно

"Це відео – перше з серії про пам'ятки, які Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво" в культурі. Загалом пам'яток – майже 40, а відео має бути до п'яти. На жаль, участь у відборі не означає перемогу, але точно скеровує увагу громад, управлінців, туристів, пам'яткоохоронців і всіх нас – на те, яким багатством ми володіємо і що маємо берегти", - зазначається в повідомленні.

У відеороботі продемонстровані визначні пам'ятки Львівської області, які потребують нагальної реставрації. Зокрема, Лаврівський монастир, костел у Комарно, костел Бенедиктинок, костел Св. Марка у Варяжі, монастир Домініканок у Белзі, які були спорудженні у ХVІІ ст., Вежа Корнякта у Львові, ХVІ ст., Костел всіх святих у Годовиці, 1758 рік.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.