У Китаї знайшли скам’янілості літаючого динозавра, який мав «руки», схожі на людські

Птерозаври, що жили в мезозойську еру — це перші відомі хордові тварини, здатні до механічного польоту. У Китаї знайшли скам’янілості одного з підвидів цього динозавра і встановили, що він не лише вмів літати, але й мав протиставлений палець кисті на передніх лапах, який допомагав видиратися на дерева та ловити здобич.

Про відкриття йдеться в науковому журналі Current Biology.

 
Джерело: Chuang Zhao / Cell

Відкритий вид належить до родини птерозаврів Darwinopterus, яка була відкрита у 2010 році в китайській провінції Ляонін — її назвали на честь біолога Чарльза Дарвіна.

Науковці проаналізували будову кисті на скам'янілості та встановили, що ця рептилія — найдавніша з тварин, що має долоні, подібні до людських та мавпячих. Підвид назвали Kunpengopterus antipollicatus, що буквально означає "протиставлений великий палець руки". Неформально його прозвали мавподактилем.

Вважається, що протиставлений великий палець цього птерозавра — результат пристосування до лісистих умов юрського періоду на території сучасного Китаю. Всього на передніх лапах у нього три пальці, один з яких протиставлений, однак механізм будови кисті геть не схожий на той, що у приматів.

Великий палець Kunpengopterus antipollicatus схожий на той, що мають на ногах птахи. Аналіз будови кисті птерозавра говорить про те, що вона мала розвинену хапальну функцію — допомагала рептилії вправно пересуватися по гілках дерев та брати їжу.

Середовище проживання китайських птерозаврів було наближене до субтропічного лісу, де водилися безліч тварин, пристосованих до існування на деревах в умовах вологого, теплого клімату. Саме на них міг полювати птерозавр за допомогою своїх "рук".

Науковці зазначають, що Kunpengopterus antipollicatus, як найдавніша тварина, що має справжній протиставлений палець на "руках", продовжує давати неочікувану інформацію про еволюційну історію птерозаврів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.