У Миколаєві «чорні копачі» розрили пам’ятку археології античної доби. ВІДЕО

У Миколаєві «чорні копачі» в пошуках скарбів розрили територію пам’ятки археології національного значення під назвою урочище «Дідова Хата – I». Це об'єкт античної доби, який датується 4-3 ст. до Р.Х.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Нам з іншими активістами стало відомо про незаконні розкопки від місцевих мешканців цими днями, хоча там час від часу копали й раніше. Але цього разу масштаби вражають – розрита територія більше 10 тисяч квадратних метрів! Причому, схоже, що це не просто сторонні люди, бо вони мають сучасні металошукачі та інше обладнання. Отож копає хтось знаючий", - сказав Смирнов.

На його думку, вони шукають старовинні килики (широка посудина для пиття води – ред.), амфори, монети. Зараз це користується попитом на чорному ринку. При цьому копачі розкидали черепки, кістки тварин і таке інше. Все це вже втрачено для науки.

Цей об'єкт є елементом Ольвійської хори. У стародавній Греції так називали сільські поселення навколо міста, разом із яким вони й утворювали Ольвійську державу. Дане поселення було доволі великим. Воно мало не тільки будинки і господарські споруди, а й власний некрополь.

"Дідова Хата - I" – один із трьох стародавніх історико-археологічних об'єктів, розташованих безпосередньо на території міста Миколаєва.

Відео з даних "чорних розкопок" виклав місцевий активіст Ілля Зелінський.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.