Байден готовий визнати геноцид вірмен

Глава Білого дому Джо Байден заявив, що готовий офіційно визнати події, вчинені турками-османами з 1915 року, геноцидом вірмен.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

 

Відповідна заява Байдена очікується 24 квітня, тобто в день пам'яті цих подій, під час щорічного звернення президента до нації.

Але остаточне рішення ще не ухвалене.

Сенат США 12 грудня 2019 року одностайно ухвалив історичну резолюцію, яка визнає геноцидом масові вбивства вірмен століття тому. Цей крок розлютив Туреччину і завдав удару по й так проблемним відносинам між Анкарою та Вашингтоном.


Як відомо, Днем геноциду вірменського населення прийнято вважати 24 квітня 1915 року, коли младотурецькі правителі наказали зібрати всю вірменську інтелігенцію в Стамбул і депортувати. Багато хто був цього ж дня убитий.

Протягом подальших трьох років загинули понад 1,5 мільйона вірмен, інші втекли або були виселені османами в Месопотамію, Ліван, Сирію через пустелі, де більшість з них загинула від голоду та хвороб. А понад 1 мільйон вірменських біженців були розсіяні по всьому світу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.