У Львові в музеї «Тюрма на Лонцького» сталася пожежа

Надзвичайна ситуація трапилася вчора, у четвер, близько 16.00. Жертв та постраждалих немає, завдяки зусиллям пожежників. Однак значних втрат зазнала унікальна пам'ятка історії — приміщення Національного Музею «Тюрма на Лонцького», колишньої в’язниці КҐБ та Гестапо.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Наслідки пожежі
Наслідки пожежі

Директор Музею Руслан Забілий розповів: "Займання сталося у котельні СБУ, яка є прилеглою до будівлі музею. Ймовірно, це трапилося через коротке замикання в електромережі. Пожежників викликав охоронець музею, коли помітив густий дим в коридорах о 15.38. За півтори години ДСНС задіяла в гасінні 9 одиниць техніки та чотири десятки пожежників. Вогонь почав швидко перекидатися на територію музею.

Зокрема, зайнялися перекриття даху (балки на горищі), обвуглилися вікна першого поверху, частина шиб на всіх трьох поверхах вибита, а деякі вікна пожежники змушені були виривати, зрізати двері. Частина даху таки вигоріла. Пожежники також працювали всередині Музею, відсікаючи вогонь. Гасіння призвело до затоплення приміщень музею, вода досі стоїть і руйнує будівлю".

Музей зазнав вагомих збитків: понищена проводка, опалення, невідкладною є реставрація. Адже найцінніший експонат Музею — це сама споруда тюрми. Комісія, до складу якої увійшли співробітники музею, фахівці з мерії, представники Галицької районної адміністрації м. Львова, сьогодні почала оцінку збитків. 

Однак оцінити повний масштаб втрат вдасться з часом, оскільки наразі перекриття наповнені водою і це загрожує зберіганню фондів та руйнуванням експозиції. 

Завдяки відданості і хоробрості працівниці музею Лідії Тополевської, яка кинулася рятувати спадщину та історичні цінності, вдалося уникнути низки руйнувань, щоб пробитися всередину крізь укріплену і заґратовану тюрму. Лідія Тополевська весь час перебувала заблокована на третьому поверсі приміщення, серед диму і вогню, але, на щастя і завдяки пожежникам, не постраждала. 

Найцінніше майно — архів ОУН та УПА, а також спеціалізована бібліотека Центру досліджень визвольного руху, що зберігаються у музеї, під загрозою затоплення. Як і вцілілі наразі і фондосховища та лабораторія музею. Та вже зараз є очевидним, що музей потребує коштів для відновлення, найперше — перекриття даху, що зараз відкритий для дощів та негоди, встановлення дверей та вікон, осушування приміщень тощо.

Із цією метою Музею та партнер і співзасновник Центр досліджень визвольного руху організовують благодійний збір коштів.

Бажаючих допомогти музею просять перевести кошти на картку Приват Банку 5168752000922339 (Слабоспицький Олег). Інші рахунки будуть оприлюднені згодом. 


ДОВІДКА. Унікальний в Європі український Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" створений у колишній катівні КҐБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні). 

Музей відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня 2009 року він отримав статус національного.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.