МКІП готує заходи до 150-річчя від дня народження Стефаника

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти організовують заходи, присвячені 150-річчю від дня народження українського письменника-новеліста Василя Стефаника

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника — українського письменника, який почав працювати на межі ХІХ та ХХ століть та здобув всесвітню славу майстра експресіоністичної новели. З цієї нагоди Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували низку подій, які можна буде відвідати в онлайн форматі, а крім цього ще декілька спеціальних подій, які пройдуть просто неба у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба "СтефаникOnline" про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики "Камінний хрест" (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс "Найліпше з мойого серця" на основі новел та листів Василя Стефаника.

Теми

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.