АНОНС: лекція "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр."

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр., як стадіони перетворювались із спортивних споруд в ідеологічні центри

6 квітня о 19.30 відбудеться лекція Євгена Шатілова "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр.".

 

Говорячи про динамічну зміну міст на межі ХІХ і ХХ ст., ми зазвичай згадуємо про це у контексті появи там зручного громадського транспорту, засобів зв'язку, водогону, електрики тощо. І зовсім не задумуємось, що звичний нам стадіон є таким самим уособленням нового міста - концепт споруди, яка призначена для занять спортом та споглядання за ним виникла не так давно.

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр. На прикладі міста Харкова розберемо, як стадіон змінював свої сенси та використовувався партійною елітою для ідеологічних кампаній. Лекція супроводжуватиметься унікальними фото та кадрами кінохроніки.

Лектор - Євгеній Шатілов, аспірант ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України", координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка