АНОНС: лекція "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр."

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр., як стадіони перетворювались із спортивних споруд в ідеологічні центри

6 квітня о 19.30 відбудеться лекція Євгена Шатілова "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр.".

 

Говорячи про динамічну зміну міст на межі ХІХ і ХХ ст., ми зазвичай згадуємо про це у контексті появи там зручного громадського транспорту, засобів зв'язку, водогону, електрики тощо. І зовсім не задумуємось, що звичний нам стадіон є таким самим уособленням нового міста - концепт споруди, яка призначена для занять спортом та споглядання за ним виникла не так давно.

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр. На прикладі міста Харкова розберемо, як стадіон змінював свої сенси та використовувався партійною елітою для ідеологічних кампаній. Лекція супроводжуватиметься унікальними фото та кадрами кінохроніки.

Лектор - Євгеній Шатілов, аспірант ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України", координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.