Оголошено конкурс відеосюжетів «Свідки історії: Депортація німців з України»

До 80-ї річниці від дня депортації німців з України Всеукраїнське об’єднання «Німецька молодь в Україні» у співпраці з Радою німців України оголошують конкурс відеосюжетів на тему «Свідки історії: Депортація німців з України»

Всеукраїнське об'єднання "Німецька молодь в Україні" у співпраці з Радою німців України оголосили конкурс відеосюжетів на тему "Свідки історії: Депортація німців з України".

Проект проводиться з ініціативи Ради німців України за фінансової підтримки Федерального міністерства внутрішніх справ, будівництва і комплексного територіального розвитку Німеччини через Благодійний Фонд "Товариство Розвитку".

 

Вимоги до відеоробіт:

  • якісне відео, зняте на мобільний телефон, фотоапарат, веб-камеру;
  • горизонтальна зйомка;
  • гарне освітлення;
  • обов'язково хороша якість звуку.

Формат відеоробіт:

  • інтерв'ю зі свідками депортації;
  • відео обов'язково має містити прізвище, ім'я та рік народження респондента;
  • тривалість сюжету не обмежена;
  • використання фото з особистих архівів вітається.

Роботи на участь у конкурсі приймаються до 16.05.2021 на електронну пошту info@deutsche.in.ua з темою листа: Відеосюжет "Депортовані".

Список рекомендованих питань для інтерв'ю ви можете знайти за наступним посиланням. Це далеко не повний список. Якщо ви захочете поставити ще якісь уточнюючі питання – ставте!

Важливо, що такі відео - це одна з небагатьох можливостей зберегти пам'ять для майбутніх поколінь. Тому ставте більше питань і не нехтуйте якістю відеозйомки.

За всіма питаннями прохання звертатись до організаторів проекту.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.