Польща викупить будинок Марії Склодовської-Кюрі

Будинок П’єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тисяч євро

Як повідомляє сайт Monitor Info, відповідні розпорядження  щодо придбання будинку видатної польки поблизу Парижа зробив прем'єр-міністр РП Матеуш Моравецький.

 

Інформація про виставлення будинку на продаж викликала великий інтерес серед політиків і дипломатів.

"Міністерство закордонних справ у цьому питанні співпрацює з посольством Польщі у Франції. Це місце є частиною польської історії", − заявив очільник польського уряду.

Будинок П'єра і Марії Кюрі в містечку Сен-Ремі-ле-Шеврез поблизу Парижа площею 120 кв. м був виставлений на продаж за ціною 790 тис. євро. Будинок потребує ремонту, вартість якого оцінюється у 200 тис. євро.

У 1904–1906 рр. родина Кюрі регулярно відвідувала цей будинок, щоб відпочити подалі від шумної столиці. У будинку з часів проживання родини Кюрі збереглися старі гобелени та теракотова облицювальна плитка.

"Будинок потребує ґрунтовного ремонту, − заявив директор агентства нерухомості  Stephane Plaza у Сен-Ремі Даніель Казу-Менго, − але він має і багато переваг. Поряд з ним знаходиться великий сад площею 900 кв. м, а до залізничної станції звідси лише 600 м".

Марія Склодовська-Кюрі в 1903 р. разом зі своїм чоловіком П'єром Кюрі та Антуаном Анрі Беккерелем отримала Нобелівську премію з фізики за дослідження явища радіоактивності.

У 1911 р. вона була вдруге нагороджена Нобелівською премією з хімії за відкриття елементів полонію та радію.

П'єр Кюрі загинув в автокатастрофі у квітні 1906 р. У травні того ж року 38-річна Марія очолила кафедру фізики в Сорбонні, якою керував її чоловік, і стала першою жінкою-професоркою цього університету. Першу свою лекцію перед студентами вона прочитала 5 листопада 1906 р.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.