Спецпроект

Зеленський заснував стипендії для українців-праведників народів світу

Президент Володимир Зеленський підписав указ про застування державних стипендій для українців, які рятували євреїв під час Голокосту в часи Другої світової війни

Про це повідомив керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак на церемонії урочистого відкриття символічної синагоги "Місце для роздумів" у Бабиному Яру, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Учора він підписав указ, яким встановлюється постійна державна стипендія для Праведників, для українців, які рятували євреїв під час Голокосту Другої світової війни", - сказав Єрмак.

Єрмак підкреслив, що герої-праведники своїм подвигом подарували віру в те, що людяність, доброта сильніші за війну, жорстокість, і в те, що світло завжди переможе темряву.

Очільник ОП нагадав, що Україна посідає четверте місце у світі за кількістю праведників, які проживають у країні. За його словами, 2659 українців отримали це високе звання від Центру Яд Вашем.

"Це доводить, що Україна є землею толерантних, мирних і добрих людей", - переконаний Єрмак.

Також він запевнив, що нині в Україні для влади, Президента "церква, мечеть, синагога, костьол є місцем віри, надії та любові, і в жодному випадку не інструментом політичної боротьби".

Керівник ОП пообіцяв, що держава зробить все, щоб Меморіал Бабиного Яру "став грандіозним, став одним із найвеличніших музеїв, місцем пам'яті у світі".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.