Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею Майдану

Спорудження Музею Майдану розблоковано. Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею. Знаковий договір підпишуть у прямій трансляції Київ–Берлін.

Про це повідомляє Музей на своєму сайті.

 

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues" про передачу Музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу, відповідно до заяви Президента Володимира Зеленського 20 лютого 2021 року:

"Особливо важливо отримати звістку про завершення довготривалих перемовин щодо початку створення Музею Революції Гідності. Україна повинна належно вшановувати пам'ять подій 2013–2014 років. У пам'ять про загиблих і на знак вдячності Героям Майдану. Це пріоритетне завдання для країни, втілення якого буде реалізовано у низці подальших стратегічних кроків".


У заході візьмуть участь:

Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики.

Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна.


Час: 17 травня, понеділок, 13:30–14:30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ (метро Театральна)


Акредитація ЗМІ: katya.zabava@gmail.com, 096 39 345 66. Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.


Захід транслюватиметься онлайн.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.