У Чернігові показали тризуб XI сторіччя та ще майже 200 нових археологічних знахідок

На виставці, яка відкрилась у Чернігівському історичному музеї імені Тарновського, представлено близько 200 цікавих, подекуди унікальних знахідок минулого археологічного польового сезону.

Про виставку "Нові археологічні дослідження Чернігівщини" кореспонденту Укрінформу розповіла завідувачка науково-експозиційного відділу музею Вікторія Мудрицька.

 

"На виставці представлено майже 200 предметів із восьми експедицій археологічного сезону 2020 року. Вони працювали в Чернігові, Седневі, Виповзові, Любечі, Малому Листвені, Батурині та на території Мезинського національного природного парку", - розповіла Мудрицька.

За її словами, найпотужніше в експозиції представлений стародавній Чернігів. Його презентують предмети християнського культу, книжкова застібка, прикраси, висла печатка, писало, що були знайдені під час розкопок міської забудови Х – першої половини XIII ст., велика кількість люльок XVII-XVIII ст.

Маленькою, але унікальною річчю є геральдична підвіска XI ст. з тризубом. Кому вона належала – поки що невідомо й зараз фахівці намагаються це встановити. Роздивитися підвіску у вітрині можна через збільшувальне скло. А її фото прикрашає виставкову вивіску.

Знайшли підвіску дослідники Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАНУ у некрополі давнього Чернігова (проспект Перемоги, 64).

Мудрицька додала, що робота кожної експедиції торік увінчалася певним успіхом. Так, у Батурині археологи знайшли, зокрема, уламки кахлів із гербами гетьмана Івана Мазепи та його соратника Пилипа Орлика.

У Малому Листвені – давньоруські замки та ключі. На території Мезинського парку - прикраси, зброю, знаряддя праці VI-IV ст. до н.е та Х ст. і навіть скіфські стріли й фрагмент фібули (металевої застібки-прикраси) VI ст.


Більше фото за посиланням.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.