У Чернігові показали тризуб XI сторіччя та ще майже 200 нових археологічних знахідок

На виставці, яка відкрилась у Чернігівському історичному музеї імені Тарновського, представлено близько 200 цікавих, подекуди унікальних знахідок минулого археологічного польового сезону.

Про виставку "Нові археологічні дослідження Чернігівщини" кореспонденту Укрінформу розповіла завідувачка науково-експозиційного відділу музею Вікторія Мудрицька.

 

"На виставці представлено майже 200 предметів із восьми експедицій археологічного сезону 2020 року. Вони працювали в Чернігові, Седневі, Виповзові, Любечі, Малому Листвені, Батурині та на території Мезинського національного природного парку", - розповіла Мудрицька.

За її словами, найпотужніше в експозиції представлений стародавній Чернігів. Його презентують предмети християнського культу, книжкова застібка, прикраси, висла печатка, писало, що були знайдені під час розкопок міської забудови Х – першої половини XIII ст., велика кількість люльок XVII-XVIII ст.

Маленькою, але унікальною річчю є геральдична підвіска XI ст. з тризубом. Кому вона належала – поки що невідомо й зараз фахівці намагаються це встановити. Роздивитися підвіску у вітрині можна через збільшувальне скло. А її фото прикрашає виставкову вивіску.

Знайшли підвіску дослідники Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАНУ у некрополі давнього Чернігова (проспект Перемоги, 64).

Мудрицька додала, що робота кожної експедиції торік увінчалася певним успіхом. Так, у Батурині археологи знайшли, зокрема, уламки кахлів із гербами гетьмана Івана Мазепи та його соратника Пилипа Орлика.

У Малому Листвені – давньоруські замки та ключі. На території Мезинського парку - прикраси, зброю, знаряддя праці VI-IV ст. до н.е та Х ст. і навіть скіфські стріли й фрагмент фібули (металевої застібки-прикраси) VI ст.


Більше фото за посиланням.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.