АНОНС: У Києві пройде передача колекції пам’ятних медалей «Україна – це ми»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться урочиста передача двох повних колекцій пам’ятних медалей «Україна – це ми».

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

"Україна – це ми" – так називається лімітована колекція пам'ятних медалей Монетного Двору "Княжий", присвячена 30-й річниці незалежності України.

П'ять золотавих символічних відзнак зображують найважливіші символи нашої держави, які стали наріжним каменем світобудови для кожного українця, – "…І слава і воля…", "Прапор вільної держави", "Наша мова солов'їна", "Героям слава!" та "Наша рідна Україна".

За кожним із цих символів стоїть довга історія, яка об'єднує тисячі доль, думок, прагнень, сподівань та здобутків наших співвітчизників. Ці символи увібрали в себе увесь історичний досвід та традиції, талант і чуйність нації, надію на світле майбутнє та любов до України.

Урочиста передача відбудеться в Міжнародний день музеїв і стане своєрідним подарунком музейній установі.

У заході візьмуть участь представники ТОВ "Монетний двір "Княжий"" та команда Музею.


Час: 18 травня, вівторок, 15:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиціяМузею


Контакт: тел.: (097) 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.