АНОНС: У Києві пройде передача колекції пам’ятних медалей «Україна – це ми»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться урочиста передача двох повних колекцій пам’ятних медалей «Україна – це ми».

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

"Україна – це ми" – так називається лімітована колекція пам'ятних медалей Монетного Двору "Княжий", присвячена 30-й річниці незалежності України.

П'ять золотавих символічних відзнак зображують найважливіші символи нашої держави, які стали наріжним каменем світобудови для кожного українця, – "…І слава і воля…", "Прапор вільної держави", "Наша мова солов'їна", "Героям слава!" та "Наша рідна Україна".

За кожним із цих символів стоїть довга історія, яка об'єднує тисячі доль, думок, прагнень, сподівань та здобутків наших співвітчизників. Ці символи увібрали в себе увесь історичний досвід та традиції, талант і чуйність нації, надію на світле майбутнє та любов до України.

Урочиста передача відбудеться в Міжнародний день музеїв і стане своєрідним подарунком музейній установі.

У заході візьмуть участь представники ТОВ "Монетний двір "Княжий"" та команда Музею.


Час: 18 травня, вівторок, 15:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиціяМузею


Контакт: тел.: (097) 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.